Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СВЯТОВИТ
-а, ч. У західнослов’янських слов’ян бог війни, сонця, перемоги, що зображається чотирьохголовим. Символи цього бога — ріг, сідло та меч.
Дрібнішає в узвишші святовит,
усіх дитячих птаство перелітне,
і тільки сонця око ненаситне
за смертю задивляється в зеніт. (П-2:126).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СВЯТОВИТ


матиме такий вигляд: Що таке СВЯТОВИТ