Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОУНИКАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само.,, і уникання. Уникання самого себе.
...втрачаєш право самоуникання,
самопереростання скрайніх меж
і, розминувшись із самим собою,
ти почезаєш у незгоді вчинків... (ЧТ:35);
Коли спромога самоуникань
при узголів’ї спалахом прозріння
відкриється тобі, як благостиня
прощень, опрощень, прощ і прощавань. (П-1:62).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОУНИКАННЯ


матиме такий вигляд: Що таке САМОУНИКАННЯ