Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОТИННИЙ
-а, -е, інд.-авт. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітній.
Спиваєш тугу самотинну
і душу, мов малу дитину,
до рання присипляєш: спи. (П-2:182).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОТИННИЙ


матиме такий вигляд: Що таке САМОТИННИЙ