Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОПОЧЕЗАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і почезання.
Зухвало як – цуратися душі
і навертати й повнитись. І вічно
летіти в сонмі самопочезань. (ВЦ:174);
Ми радо полишаєм власні гнізда
і, випускаючи бажання в лет,
все квапимось до самопочезання,
мов шлях од себе — справжній для душі. (ЧТ:48);
Гуде басове жалюзі,
йде репетиція страждання,
прем'єра самопочезання. (П-1:104).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОПОЧЕЗАННЯ


матиме такий вигляд: Що таке САМОПОЧЕЗАННЯ