Словник мови Стуса
САМОПОМНОЖЕНИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і помножений.
І ще здалося — вдосвіта, наосліп:
що я себе утратив многотою
самопомноженого цього світу... (ЧТ:31).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОПОМНОЖЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке САМОПОМНОЖЕНИЙ