Словник мови Стуса
САМОПОДОЛАННЯ
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).
-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: САМОПОДОЛАННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОПОДОЛАННЯ
матиме такий вигляд: САМОПОДОЛАННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОПОДОЛАННЯ