Словник мови Стуса
САМОПОДОВЖЕНИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і подовжений.
Хто б збагнув
оці дороги — без кінця і краю —
мов стріли надвивищень?
самоподовжені? (Т.1, кн.2:155);
Хто б збагнув
оці дороги — без кінця і краю
самоподовжені? (П-2:100).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОПОДОВЖЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке САМОПОДОВЖЕНИЙ