Словник мови Стуса
САМООСЛІПЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і осліплий.
Цей півсон
самоосліплої душі, ця туга
самоокрадення — то є життя
таємний смисл. (ЧТ:62).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМООСЛІПЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке САМООСЛІПЛИЙ