Словник мови Стуса
САМОЗНИКАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і зникання.
Море
розтопленого жалю хлюпотить
і нас відстрашує — чеканням довгим
благословенної своєї смерти,
як найпевнішого самозникання
у завше безгріховнім небутті. (ЧТ:112).
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і зникання.
Море
розтопленого жалю хлюпотить
і нас відстрашує — чеканням довгим
благословенної своєї смерти,
як найпевнішого самозникання
у завше безгріховнім небутті. (ЧТ:112).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: САМОЗНИКАННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОЗНИКАННЯ
матиме такий вигляд: САМОЗНИКАННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОЗНИКАННЯ