Словник мови Стуса
САМОЗАТЕМНЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і затемнення.
Ось тут мені не застує
самозатемнень невситуща хмара
ні сонця, геть студеного, ні зір. (Т.1, кн.2:139).
-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і затемнення.
Ось тут мені не застує
самозатемнень невситуща хмара
ні сонця, геть студеного, ні зір. (Т.1, кн.2:139).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: САМОЗАТЕМНЕННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОЗАТЕМНЕННЯ
матиме такий вигляд: САМОЗАТЕМНЕННЯ
матиме такий вигляд: Що таке САМОЗАТЕМНЕННЯ