Словник мови Стуса
САМОДОСАДА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і досада.
...в мить крутого самопочезання
він надто пильно стежив шлях утрат, -
лиш так його спотворило дерзання
тим виразом вибачливих жалів,
самодосад... (П-1:55).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОДОСАДА


матиме такий вигляд: Що таке САМОДОСАДА