Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОДОКІР
самодокору, ч., інд.- авт. Похідне від само... і докір.
Не вір — ні долі, ні собі не вір,
а спроневіра і самодокір
і змерзлий крик, що грудкою у горлі
засів мов кляп — то все неначе дріт
колючий. (П-2:290).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОДОКІР


матиме такий вигляд: Що таке САМОДОКІР