Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОВТРАТА
(самоутрата), -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втрата.
Проминання — цілюще.
Одужання — самовтратою. (ВЦ:160);
Поки стане,
захолоне крутіш осуг
невблаганний
з самовтратами самосуд. (Т.1, кн.2:233).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОВТРАТА


матиме такий вигляд: Що таке САМОВТРАТА