Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
САМОВТЕЧА
-і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втеча.
Літник
накинути б на утлі плечі
та рухатися — не до речі
звільнитись бажань самовтечі... (Т.1, кн.2:98);
Доброму і злому
кажи межу і позначи шляхи
для самовтечі. (П-2:136).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САМОВТЕЧА


матиме такий вигляд: Що таке САМОВТЕЧА