РУБІКОН
(лат. Rubico), -у, ч. 1. Стародавня назва річки, яка впадає в Адріатичне море і яку 49 р. до н.е. перейшов Юлій Цезар зі своїми легіонами, незважаючи на заборону сенату. 2. перен. Про межу чого-небудь, про серйозну перешкоду; перейти Рубікон — зробити рішучий вчинок, після якого не можна повернутися до попередніх позицій.
Перейти Рубікон —
це пройти через людні проспекти.
Володимирська.
Рубікон — не важкий. (Т.1, кн.2:1 16);
Розкоше світу, йми мене в полон,
адже і ти така, як я, порожня.
Тож полони мене, усевельможна,
дай перейти з тобою Рубікон. (П-1:88).