Словник мови Стуса
РОЗЛУКОСТРІЧА
-і, ж., інд.-авт. Похідне від розлука і стріча (зустріч).
Розлукостріче і не-
пусти і зупини,
і вже навіки поверни —
бодай мене — мені! (ЗД: 118).
-і, ж., інд.-авт. Похідне від розлука і стріча (зустріч).
Розлукостріче і не-
пусти і зупини,
і вже навіки поверни —
бодай мене — мені! (ЗД: 118).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: РОЗЛУКОСТРІЧА
матиме такий вигляд: Що таке РОЗЛУКОСТРІЧА
матиме такий вигляд: РОЗЛУКОСТРІЧА
матиме такий вигляд: Що таке РОЗЛУКОСТРІЧА