Словник мови Стуса
РОЗВЕСІННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від весна.
Нашорошений пролісок —
Ніби зайчик уважний
До вітрів і до шереху
Розвесіння гіркого! (Кр:214).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗВЕСІННЯ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗВЕСІННЯ