Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
РІНЬ
-і, ж. 1. Крупний пісок, гравій, галька і т. ін. 2. Берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки і т. ін.
...а ти сам — з тобою врівень,
один на сотні поколінь
високим гнівом богорівен,
хай, може, не ріка, а рінь,
важка занадто. (ЗД:85);
Ропава рінь стікає, мов вода,
отерпла і усохла од чекання. (ЧТ:128).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РІНЬ


матиме такий вигляд: Що таке РІНЬ