Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
РЕЧЕНЕЦЬ
-нця, ч., заст. Строк.
Як став — то вплав,
як брід — то вслід,
як мур – то хоч нурця,
пройдімо лабіринтом бід
до свого реченця... (П-1:31);
Серце геть зотліло.
Огнем загаслим душу обболило
в передчутті святого реченця. (П-2:139).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РЕЧЕНЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке РЕЧЕНЕЦЬ