Словник мови Стуса
РЕТЯЗЬ
-я, ч., заст. Ланцюг. ◊ Увірвався ретязь – кінчилось терпіння.
Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,
як перламутри досвітків смеркальних
чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РЕТЯЗЬ


матиме такий вигляд: Що таке РЕТЯЗЬ