Словник мови Стуса
ПРОШКУВАТИ
-ую, -уєш, недок., розм. Йти навпростець, напрямки.
Межею ж, креслячи невтомною рукою
якісь недовідомі письмена,
прошкує осінь. (ЗД:88).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОШКУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОШКУВАТИ