Словник мови Стуса
ПРОТИПОТІК
(протипотоки), -току, ч., інд.-авт. Похідне від проти... і потік.
Протипотік — запраг гори, як горя -
без світу, спогадів і навіть снів. (ЧТ:107);
Розбратані протипотоки
'дне одного наздоганяють,
годують себе проминанням
заказаних долею стріч. (П-1:86).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОТИПОТІК


матиме такий вигляд: Що таке ПРОТИПОТІК