Словник мови Стуса
ПРОСТОГОЛОСИТИ
-шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від просто і голосити.
Чого триндичити всякчас:
„душа простоголосить” нещастя. (Т.1, кн.2:173).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОСТОГОЛОСИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТОГОЛОСИТИ