Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ПРОМИГЦЕМ
незм. Присл. до промигтіти, промайнути.
А час мене веде, а час мене жене,
і промигцем горить на ранах жар- калина. (П-2:191).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОМИГЦЕМ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОМИГЦЕМ