Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ПРИПОЧАТОК
-у, ч, інд.-авт. Те саме, що початок.
Набухле серце облютус —
як не урветься твій терпець,
і вже в мені многолітує,
мов припочаток і кінець. (ЧТ:103);
Тим себе тіш,
що більше не буде ні стежки, ні кладки,
що ти припочаток усіх припочатків (ЧТ:165).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРИПОЧАТОК


матиме такий вигляд: Що таке ПРИПОЧАТОК