Словник мови Стуса
ПРАЛІТА
праліт, мн., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній) і літа. Минулі літа.
Забудься. Стань. І зачекай мене
на самоті в такому велелюдді,
де спогади стовбичать, наче судді,
і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРАЛІТА


матиме такий вигляд: Що таке ПРАЛІТА