Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ПОТЕРЧА
-ати, с., фольк., заст. Дитина, що вмерла нехрещена.
І стіл, і череп, і свіча,
що тіні колихає,
і те маленьке потерча,
що душу звеселяє. (П-1:35);
Ступай-но в дивен день, як дивен див кошлатий,/
блукай межи дерев, де погорою рев.
Так серцю хороше, що гріх, не напитати
дороги потерчат, лісовиків і мев. (П-1:127).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТЕРЧА


матиме такий вигляд: Що таке ПОТЕРЧА