Словник мови Стуса
ПОРЕНЧАТА
-чат, мн., діал. Поручні, бильця.
Що не сподівався, недовірку,
лиха ждав, а не хотів добром.
Потім ще й поріг переступила
сперлась об поренчата й мовчить. (П-2:150-151).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОРЕНЧАТА


матиме такий вигляд: Що таке ПОРЕНЧАТА