Словник мови Стуса
ПОЛИК
-а, ч., діал. Верхня частина рукава сорочки. // Поперечна вишивка на верхній частині рукава сорочки, на кінцях рушника і т.ін.
Ще пахне сонцем біла стежка,
медами пахне сон лугів,
і пахне юністю мережка
червоно-чорних поликів. (П-1:104);
Жила-була: ходила на базар,
по поликах водила прошви карі,
корову одлучала од отари
і ввечері, коли чадний ліхтар
ванькир освітлював — місила свиням
полову житню й білі буряки. (П-2:261).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОЛИК


матиме такий вигляд: Що таке ПОЛИК