Словник мови Стуса
ПОКОТЬОЛО
-а, с. Дерев'яна дитяча іграшка, що мас форму обруча.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка! (ЗД:113);
Бредуть берези, калюжі, сонця —
і в покотьолі провесни шаленім
ти — з себе скалок. (ЗД: 129).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОКОТЬОЛО


матиме такий вигляд: Що таке ПОКОТЬОЛО