Словник мови Стуса
ПОЗАЧАС
-у, ч., інд.-авт. Похідне від поза і час — той, що перебуває поза часом.
Як вікна в позапростір, позачас,
за мури німоти і всепокори,
так світяться свічада, світлом хорі,
і пильно задивляються крізь нас
у сяйва... (П-1:66).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОЗАЧАС


матиме такий вигляд: Що таке ПОЗАЧАС