Словник мови Стуса
ПЕРУН
-а, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників.
Як відпливуть мужі — круглясті чари
благатимуть з простертими руками
Перуна – окропити грішну землю... (ЗД:71).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЕРУН


матиме такий вигляд: Що таке ПЕРУН