Словник мови Стуса
ПЕЛЕХАТИЙ
-а, -е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). 2. Який має вигляд клаптів або нерівні краї (про пару, туман, хмару і т. ін.).
Отут, край зеленого моря, де стелиться дим пелехатий... (Т.1, кн.2:83);
Затихло. Смеркло. А по хаті
птахи літають пелехаті,
птахи літають пелехаті
і зимну кришать самоту... (Т.1, кн.2:97).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЕЛЕХАТИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПЕЛЕХАТИЙ