Словник мови Стуса
ПАСКІН
паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону.
Тут паверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо меж,
і рідні лиця за порожні маски
тобі здадуться з понадгірних веж. (П-1:167).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАСКІН


матиме такий вигляд: Що таке ПАСКІН