Словник мови Стуса
ПАРСУНА
-и, ж., розм., заст. Обличчя.
Ти, наче Богородиця, мені
ввижаєшся, лише склепляю очі,
а довкурги страшні парсуни вовчі
колошкають і сонну уві сні (ЧТ:126);
так течія приземлених бажань,
ласуючи парсун потворні трумни,
мене затисла в шпарі животіння
і вимовила владно: тут існуй. (П-2:33).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАРСУНА


матиме такий вигляд: Що таке ПАРСУНА