Словник мови Стуса
ПАНІГОТЬ
панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь.
І разом з тобою ми заходимося визбирувати
роздаровані уста, очі, пам 'яті,
погляди, губи, плечі,
розшукаємо – все до найменшого панігтя... (ЗД:58).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАНІГОТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПАНІГОТЬ