Словник мови Стуса
ОТАВА
-и, ж. Трава, що відростає на місці скошеної.
Так явно світ тобі належать став,
що вражений дарованим багатством
оцього дня, відчув, як святотатство:
блукати лісом, лонами отав
топтати ряст, аби спізнати в горі
наближення своїх гріховних прав. (ЧТ:158).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОТАВА


матиме такий вигляд: Що таке ОТАВА