Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ОСЛАВИ
ослав, мн., інд.-авт. Похідне від ославити.
— На дворі дощ? — я запитав.
— А так, на небі ні хмарини.
І сльози на очах дружини
від сподівань і від ослав. (ВЦ:191).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСЛАВИ


матиме такий вигляд: Що таке ОСЛАВИ