Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ОРФЕЙ
(грец. Orpheus), -я, ч. У давньогрецькій міфології — музикант і співак, спів якого причаровував не тільки людей, але й диких звірів, річки, скелі.
Всеспалення Твоє автодафе —
перепочинок перед різнім святом,
як ворогу назвешся рідним братом
і смерк розсуне лірою Орфей. (П-1:134).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОРФЕЙ


матиме такий вигляд: Що таке ОРФЕЙ