Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ОПУКА
-и, ж., заст. 1. М'яч. 2. Опукла частина чогось, вигин.
Болото — аж гримить,
а сонця спах – опукою на релях. (ЗД:129).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОПУКА


матиме такий вигляд: Що таке ОПУКА