Словник мови Стуса
ОПОРЯТУНОК
-у, ч., інд.-авт. Дія за знач, опорятувати.
Він опорятунок,
я ж білоусто мовлю: порятуй... (ВЦ:195);
лиш дві руки, як два крила,
шукають безнастанно
опорятунок — угорі,
в осліплій сивій висі. (ЧТ:32).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОПОРЯТУНОК


матиме такий вигляд: Що таке ОПОРЯТУНОК