Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ОКРИК
-у, ч. 1. Вигук, яким окликають кого-небудь. 2. Вигук, який має в собі наказ, погрозу і т.ін.
...аби спізнати, що рівновеликі
оці зусилля єдності — з обох
найдальших окриків... (ЧТ:115).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОКРИК


матиме такий вигляд: Що таке ОКРИК