Словник мови Стуса
ОДЕНКИ
-ів, мн., заст. Спільна робота заміжніх жінок (прядіння, вишивання тощо) у зимові дні.
Подзенкують трамваї,
автобуси снують,
оденки десь справляють,
пиячать і жують. (ЧТ:34);
Най я усміхнусь
як син малий мій — там, біля Десенки,
де дружнім гуртом ми колись оденки
свої справляли. (П-2:169).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОДЕНКИ


матиме такий вигляд: Що таке ОДЕНКИ