Словник мови Стуса
ОГИР
-а, ч., рідко. Те саме, що жеребець.
Ранок древній,
наче огир баский.
Задаремне:
зважитись — не з руки. (П-2:295).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОГИР


матиме такий вигляд: Що таке ОГИР