Словник мови Стуса
ОБОРА
-и, ж. Відгороджена частина подвір'я з приміщеннями для худоби.
Та погляд застує імла,
і ти, мов лев, у цій оборі,
де стільки кроків в коридорі, —
аж світ зайшовся дубала! (П-1:30).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБОРА


матиме такий вигляд: Що таке ОБОРА