Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ОБАКРАЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від оба і край — на обидва боки.
З ціложиттєвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на обакрай
Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБАКРАЙ


матиме такий вигляд: Що таке ОБАКРАЙ