Словник мови Стуса
НАХЛЮПИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від хлюпати.
Покірні вітру, нахлюпи щедрот
з убогого жебрацького бенкету,
відвирувавши, котяться у Лету,
в таночок взявши кревних і заброд. (П-1:101).
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від хлюпати.
Покірні вітру, нахлюпи щедрот
з убогого жебрацького бенкету,
відвирувавши, котяться у Лету,
в таночок взявши кревних і заброд. (П-1:101).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАХЛЮПИ
матиме такий вигляд: Що таке НАХЛЮПИ
матиме такий вигляд: НАХЛЮПИ
матиме такий вигляд: Що таке НАХЛЮПИ