Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
НАКРИК
-у, ч., інд.-авт. Похідне від крик.
Отой прощальний змах тонкоголосий
тремтливої руки, той голий накрик —
пункти рами — щербати й яр, той пагорб —
яким зигзагом путь тобі значив? (П-1:124).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАКРИК


матиме такий вигляд: Що таке НАКРИК