Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
НАДВИЩ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від височінь.
У небо, у надвищ, за хмари за чорні
до сонця, Ікаре, спрямовуй свій лет! (П-1:98).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАДВИЩ


матиме такий вигляд: Що таке НАДВИЩ