Словник мови Стуса
НАВПРОШКИ
присл., розм. Навпростець.
Осліпле листя відчувало яр
і палене збігало до потоку,
брело стежками, навпрошки і покотом
донизу... (ЗД:51)
надвивищення
-я, с., інд.-авт. Похідне від вивищення.
Хто б збагнув
оці дороги — без кінця і краю —
мов стріли надвивищень?
самоподовжені? (Т.1, кн.2:155).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАВПРОШКИ


матиме такий вигляд: Що таке НАВПРОШКИ